Ми вивчаємо квітку

Квітка яблуні

Більшість рослин, відомих нам у природі або кімнатних рослин, утворюють квіти. Тому їх також називають квітучими рослинами. Період і час цвітіння дуже сильно відрізняється між окремими видами рослин. Анемони, примули, вишні та яблуні цвітуть навесні; дельфініум, троянди та гвоздики влітку; жоржини та хризантеми восени, а пуансетія (різдвяна зірка) - взимку.У тропіках є навіть цілорічне цвітіння рослин, бо немає сезонів.

Цей експеримент спрямований на те, щоб показати, що, незважаючи на всі відмінності між видами, існує основна схема будовитипової квітучої рослини, за яким можна вивчити всі квітучі рослини.

попередні знання

Згідно з теорією еволюції, всі квітучі рослини походять від одного й того ж виду-попередника, тому схожість можна спостерігати і між різними видами. Таким чином, основна схема будови типової квітучої рослини однакова для всіх квітів. Однак у деяких видів основна схема була модифікована до такої міри, що її вже неможливо розпізнати.

Принцип

Цей експеримент ґрунтується на припущенні, що всі квіткові рослини утворюють схожі елементи квітки. Більша частина квіткових рослин мають як тичинки так і маточки. Такі квітки називаються гермафродитними (двостатевими). У деяких рослин одна частина квіток має тільки маточки, їх називають маточковими (жіночими). Інша частина квіток має тільки тичинки - тичинкові (чоловічі) квітки. Такі квітки називаються різностатевими. Це – найпоширеніша схема, але в природі зустрічаються квітки, у яких відсутні ті чи інші елементи, або кілька частин зрослися в одну.

Мета навчання

У цьому експерименті учні мають сформулювати, що квітка складається з окремих частин. Деякі з цих частин схожі, а інші - відрізняються за формою та кольором.

Завдання

У цьому експерименті учні мають дослідити, які частини необхідні для утворення квітки і як ці частини розташовані.

До цього експерименту застосовуються загальні інструкції щодо безпечного проведення експериментів на уроках з природничих наук

Квітка – це генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження рослин. У різних рослин квітки відрізняються кольором, розмірами та формо, певними особливостями будови. Цілком можливо, що вони гермафродити (рослини тільки з двостатевими (гермафродитними) квітками). Таким чином, у них в одній квітці розвиваються як жіночі, так і чоловічі органи. У живій природі трапляються різноманітні види однодомних рослин, у яких у межах одного екземпляра співіснують двостатеві й одностатеві квітки.

Цей експеримент спрямований на те, щоб показати, що, незважаючи на всі відмінності між видами, існує основна схема будовитипової квітучої рослини, за яким можна вивчити всі квітучі рослини.

Відокремте різні частини квітки та назвіть їх

Тримайте квітку вишні на стеблі й обережно відокремте пінцетом усі частини. Почніть із зовнішніх частин квітки і продовжуйте до внутрішньої частини. Нарешті, відріжте частину квіткового стебла в середині квітки.

Переконайтеся, що всі частини квітки відокремлені саме там, де вони виросли, щоб вони повністю збереглися і їхформу можна було правильно розпізнати (фото праворуч).

Тепер розглянемо різні частини квітки. Використовуйте лупу (збільшувальне скло), щоб краще розглянути окремі частини квітки.

Поділ квітки