Розчинність речовин

Олія у воді

У цьому досліді учні опановують розчинність як фізичну властивість речовин, за якою можна розділити різні речовини на групи. Вони знають поняття розчинності, можуть визначити розчинність речовини й усвідомлюють, що вона залежить також від розчинника.

Попередні знання

Принцип

Речовини охоче розчиняються в розчинниках, подібних до них за будовою та полярністю, тож загалом діє правило: «Подібне розчиняється в подібному». Полярні речовини - наприклад, солі, кислоти чи основи та полярні органічні сполуки - називають «гідрофільними» ("водолюбними") або "ліпофобними" ("жиробоязкими"). Неполярні речовини - наприклад, жири, воски й дьоготь чи малополярні органічні розчинники - навпаки, називають «гідрофобними» ("водобоязкими") або "ліпофільними" ("жиролюбними").

У цьому досліді полярні та неполярні речовини вносять у різні розчинники, щоб дослідити поведінку під час розчинення.

Навчальна мета

• Опанування різної поведінки щодо розчинності (розчинна, малорозчинна, нерозчинна) різних речовин як фізичної властивості, а також усвідомлення принципу впорядкування, що з нього випливає і за яким у хімії багато речовин можна розділити на групи.

Завдання

1. Визначення розчинності твердих і рідких речовин у воді та в оливковій олії.

• Під час досліду треба бути в захисних окулярах!

• Для цього досліду діють загальні правила безпечного експериментування на уроках природничих наук.

Чай підсолоджують цукром

Кожен із нас це знає: шматочок цукру в гарячу воду до чаю або дрібка солі, коли варимо макарони. Та за короткий час сіль чи цукор нібито "зникають", і ми більше не бачимо їх. Але, наприклад, якщо скуштувати наш чай, стає зрозуміло, що цукор не зник повністю, а «лише» розчинився в гарячій воді. А от якщо кинути у воду монету, вона не "зникне". Метали, як-от залізо чи мідь, у воді не розчиняються. Вони в ній нерозчинні. Розчинність однієї речовини в іншій (у «розчиннику») слугує тобі, щоб описати властивість речовини (розчинна, малорозчинна, нерозчинна) і відрізняти речовини одну від одної.

• Визнач розчинність натрій хлориду, стеаринової кислоти та сахарози у воді та в оливковій олії.
• Перш ніж почати дослід, поміркуй, звідки ти знаєш ці речовини з повсякдення і наскільки добре вони розчиняються у воді та в оливковій олії. Після цього оціни наведені нижче твердження.

• Пронумеруй чотири пробірки й постав їх у штатив для пробірок.

• Налий у кожну пробірку близько 5 мл дистильованої води.

• Ложкою-шпателем додай у них по трохи натрій хлориду, сахарози та стеаринової кислоти.

• У четверту пробірку накрапай піпеткою кілька крапель оливкової олії

• Потім закрий пробірки корком і струсни їх.

• Зніми корки й постав пробірки назад у штатив.
• Тепер зачекай дві хвилини й поспостерігай, які з речовин розчинилися у воді, та запиши свої спостереження в протокол.

2. Частина досліду

• Потім налий у чотири пробірки близько 5 мл оливкової олії та додай ложкою-шпателем по трохи натрій хлориду (кухонної солі), сахарози та стеаринової кислоти.
• У четверту пробірку накрапай кілька крапель води.

• Щільно закрий усі пробірки корком і струсни їх.
• Стеж за тим, щоб температура розчинника в кожному досліді була приблизно однакова. Як правило, діє таке: що вища температура розчинника, то більшу масу речовини ти можеш у ньому розчинити.

Лимонад у воді

Нерозчинна речовина у воді