Інформація для вчителів
Застосування
Схема досліду
Дифракція світла, хоч її і не завжди можна спостерігати, трапляється в побуті практично всюди - зокрема й на таких об'єктах, як ґратка.
Цим дослідом створюють належні умови для того, щоб хвильова природа світла стала видимою під час проходження крізь ґратку. Це явище можна пояснити хвильовою моделлю світла за Гюйгенсом.
Інша інформація для вчителя (1/5)
Інша інформація для вчителя (1/5)
Попередні знання

Для цього досліду учням не потрібні особливі попередні знання.
Принцип

Коли пучок світла падає на ґратку, він на ній дифрагує. За принципом Гюйгенса пучок світла, що надходить, розуміють як хвильовий фронт, причому кожна точка цього фронту є вихідною точкою нової хвилі - так званої елементарної хвилі. Окремі елементарні хвилі накладаються, і завдяки когерентності виникає інтерференційна картина.
Інша інформація для вчителя (2/5)
Навчальна мета

Ці досліди слугують передусім вправлянню у визначенні довжин хвиль за дифракцією на оптичних пропускних ґратках.
Інші цілі - виробити уявлення про порядок величини довжин хвиль видимої частини спектра, а також усвідомити, що в дослідах із визначення довжини хвилі відфільтрованого світла зазвичай доводиться закладати значний допуск, якщо йдеться не про дорогі спеціальні фільтри на визначені довжини хвиль.
Завдання

Учні мають за дифракцією на пропускній ґратці визначити межові довжини хвиль кольорів видимого спектра, а для червоного, зеленого і синього фільтрів - відповідну смугу пропускання.
Інша інформація для вчителя (3/5)
Зауваження до складання й виконання
Досліди можна складати й виконувати в напівзатемненому приміщенні. Щоб уникнути засвічення дифракційних спектрів, можна працювати з напругою 6 В~ і з досить вузькою світною щілиною.
Інша інформація для вчителя (4/5)
Зауваження
Вимірювання й обчислення можуть дати - як і в цьому випадку - верхню межу смуги пропускання червоного фільтра вищою за експериментально визначену верхню межову довжину хвилі видимого світла. Ця суперечність пояснюється тим, що під час вимірювань у повному спектрі білого світла крайній видимий червоний засвічується яскравістю спектра. Якщо учні дійдуть подібних результатів, їм варто ще раз увімкнути блок живлення і поспостерігати дифракційну картину поперемінно без червоного фільтра і з ним.
Інша інформація для вчителя (5/5)
Зауваження
Якщо є дослідна лампа (артикул 11615-05), спектральна лампа (напр., Hg, артикул 08120-14) і дросель для спектральних ламп (артикул 13662-93), то за принципово тією самою схемою досліду можна визначати довжини хвиль певних спектральних ліній.
Правила безпеки


Для цього досліду діють загальні правила безпечного експериментування на уроках природничих наук.
Інформація для учнів
Мотивація

Сонце як природне джерело світла
Світлом називають видиму для людини частину електромагнітного спектра. На об'єктах дифракції, як-от ґратка, можна спостерігати особливе явище світла - здатність до інтерференції - яка вказує на хвильову природу світла.
Але який вигляд має інтерференційна картина і як за нею визначити довжину хвилі світла? Ці питання й досліджують у цьому досліді.
Завдання
Визнач за дифракцією на пропускній ґратці межові довжини хвиль кольорів видимого спектра, а для червоного, зеленого і синього фільтрів - відповідну смугу пропускання.
Схема досліду
Обладнання
| Позиція | Обладнання | Артикул | Кількість | 1 | Освітлювач галогенний, 12 В / 20 Вт | 09801-00 | 1 | 2 | Основа зі стрижнем для освітлювача для оптичної лави | 09802-20 | 1 | 3 | Оптична лава для учнівських дослідів, l = 600 мм | 08376-00 | 1 | 4 | Набір світлофільтрів для адитивного змішування кольорів | 09807-00 | 1 | 5 | Лінза на ковзній опорі, f = +50 мм | 09820-01 | 1 | 6 | Лінза на ковзній опорі, f = +100 мм | 09820-02 | 1 | 7 | Лінза на ковзній опорі, f = +300 мм | 09820-04 | 1 | 8 | Ковзна опора для оптичної лави | 09822-00 | 2 | 9 | Оправа зі шкалою на ковзній опорі | 09823-00 | 1 | 10 | Тримач пластин для 3 об'єктів | 09830-00 | 2 | 11 | Вимірювальна лупа | 09831-00 | 1 | 12 | Ґратка, 80 штрихів/мм | 09827-00 | 1 | 13 | Щілина, регульована до 1 мм | 11604-07 | 1 | 14 | Тримач діафрагм, накидний | 11604-09 | 1 | 15 | PHYWE Джерело живлення пост. струм: 0...12 В, 2 A / змін. струм: 6 В, 12 В, 5 A | 13506-93 | 1 |
|---|
Складання (1/6)
- Склади оптичну лаву з двох штативних стрижнів і змінної штативної основи та приклади масштабну лінійку (рис. 1 і рис. 2).

Рисунок 1

Рисунок 2
Складання (2/6)
- Склади освітлювач за рисунками 3 і 4 та затисни його в лівій частині штативної основи так, щоб він був повернутий боком із лінзою від оптичної лави (рис. 5).
- Насунь світлонепроникну діафрагму перед лінзу освітлювача (рис. 6).

Рисунок 3


Рисунок 4

Рисунок 5
Рисунок 6
Складання (3/6)
- Постав лінзу з f = +50 мм на позначці 6 см на оптичну лаву (рис. 7).

Рисунок 7
Складання (4/6)
- Настроми тримач діафрагм із регульованою щілиною (світна щілина) на тримач діафрагм і встанови оправу зі шкалою на позначці 9,5 см (рис. 8).
- Встанови одну лінзу з f = +300 мм на позначці 40 см, а другу лінзу - на крайньому правому кінці (рис. 9).

Рисунок 8

Рисунок 9
Складання (5/6)
- Встанови лінзу з f = +100 мм із самого правого краю так, щоб вона була повернута передньою стороною від оптичної лави, праворуч (рис. 10).
- Розташуй тримач пластин на ковзній опорі ліворуч, щільно біля лінзи з f= +100 мм, так, щоб пружини були повернуті до лінзи - тоді ґратку згодом можна буде тримати якомога ближче до цієї лінзи (рис. 11).

Рисунок 10

Рисунок 11
Складання (6/6)
- Постав тримач пластин зі спостережною оптикою на ковзній опорі якомога ближче праворуч від оптичної лави (рис. 12); для цього вкрути накатний гвинт правої частини змінної штативної основи до кінця.

Рисунок 12
Виконання (1/3)
- Трохи посунь спостережну оптику, доки світна щілина не буде різко зображена на площині спостереження.
- Всунь ґратку з 80 штрихами/мм (g = 0,0125 мм) у праву оправу тримача пластин перед лінзою з f = +100 мм (рис. 14).

Рисунок 13

Рисунок 14
Виконання (2/3)
- Відрегулюй схему досліду: світна щілина паралельна до штрихів ґратки; оптимальна ширина світної щілини - така, щоб інтерференційна картина не засвічувалася, але була різкою і достатньо яскравою.
- Виміряй спостережною оптикою відстань до ще ледь видимого червоного і відстань до ще ледь видимого фіолетового від максимуму яскравості 0-го порядку (рис. 15).
- Виміряй відстань e між серединою лінзи з f = +100 мм і площиною спостереження (рис. 15) та запиши виміряні значення.

Рисунок 15
Виконання (3/3)
- Всунь червоний фільтр у гніздо освітлювача (рис. 16) і виміряй спостережною оптикою відстань до зовнішньої та відстань до внутрішньої межі дифракційної смуги 1-го порядку від максимуму яскравості 0-го порядку.
- Назви діапазон кольорів і запиши виміряні значення.
- Виконай вимірювання також для зеленого фільтра і синього фільтра.
- Вимкни блок живлення.

Рисунок 16
Протокол
Завдання 1
Опис спостережень Унаслідок дифракції білого світла на ґратці виникають ____ одна до одної кольорові смуги (спектри), розташовані ____ відносно яскравої білої смуги. Якщо дивитися від цієї білої смуги, то колір ____ лежить найдалі, а колір ____ - найближче.
Завдання 2

Рисунок 17
Завдання на схемі: розташуйте підписи по місцях. Підписи: За рис. 17 справджується:; \sin(\alpha_n) = ; Після перетворення дістанемо:; n · (\lambda / g) ; d_n / e ; \lambda ; \sin( \alpha); Для малих кутів \alpha справджується наближення:; і \tan(\alpha_n)= ; Звідси випливає:; \Leftrightarrow; = ; (g/e)· ( d_n / n ) ; \tan(\alpha); Отже, для n = 1 справджується:; \lambda = g· ( d / e ) . Місця на схемі: sin; tan; Малий кут ліворуч; Прирівнювання ліворуч; Результат ліворуч; Прирівнювання праворуч; Результат праворуч; Малий кут праворуч.
Завдання 3
Завдання на схемі: розташуйте підписи по місцях. Підписи: Біле світло:; Червоний фільтр:; Зелений фільтр:; Синій фільтр:; Діапазон кольорів; Діапазон довжин хвиль \lambda_\mathrm{min} - \lambda_\mathrm{max} ; Синій фільтр 2:; 405 \, \mathrm{nm} - 714\, \mathrm{nm} ; від фіолетового до темно-червоного; від жовто-зеленого до темно-червоного; від синього до оранжевого; від синього до зеленого; від синього до червоного; 571 \, \mathrm{nm} - 738\, \mathrm{nm} ; 440 \, \mathrm{nm} - 655\, \mathrm{nm} ; 417 \, \mathrm{nm} - 548\, \mathrm{nm} ; 655\, \mathrm{nm} - 714\, \mathrm{nm} . Місця на схемі: \lambdaw; \lambdar; \lambdag; \lambdab1; \lambdab2.