Загальна інформація
Застосування
Усе життя врешті-решт полягає в тому, що ми вчимося. Це починається з основ у немовлячому віці, триває через дитинство та юність, і навіть у дорослому віці ми вчимося.
Але як ми вчимося? Через які повторення, які вправи?
Важливе розуміння навчальної успішності людини дає цей дослід.
Схема досліду
Інша інформація (1/4)
Попередні знання
Учні та студенти мають бути вже обізнані з процесами, що відбуваються під час навчання.
Принцип
Навчальну успішність людини спостерігають за методом "спроб і помилок".
Інша інформація (2/4)
Навчальна мета
Учні та студенти дізнаються, як можна визначити навчальну успішність людини.
Завдання
Учні та студенти визначають криві научіння для двох різних цілей випробування: пройти лабіринт (1) з найменшою кількістю помилок і (2) якомога швидше.
Інша інформація (3/4)
Спостереження та результати (1/2)
- Коли людина має знайти свій шлях через лабіринт, вона спершу спробує скласти собі загальне уявлення про лабіринт. Якщо ж оглядати лабіринт заборонено, випробуваний змушений шукати свій шлях методом спроб і помилок. Під час першої спроби часто обираються хибні шляхи, і час на проходження відносно довгий. Під час наступних спроб неухильно зменшується як кількість хибних спроб, так і час, доки значення кількості та довжини шляху не стануть сталими.
- Щоб побудувати криву научіння, для кожної умови випробування готують графік. Кількість проходжень відкладають на осі абсцис, а кількість помилок на одне проходження - на осі ординат, або ж час на одне проходження в секундах. Якщо кількох випробуваних тестують за однакових умов, результати заносять на той самий графік. Результати випробувань з'єднують лініями.
Інша інформація (4/4)
Спостереження та результати (2/2)
Криві научіння загалом показують стрімке спадання протягом перших проходжень. Для простого лабіринту кількість помилок після приблизно 10 проходжень дорівнює 0, а мінімального часу проходження досягають після 15-20 проходжень. Отже, на кривій помилок фаза научіння завершується раніше, і фаза успіху починається раніше, ніж на кривій часу. Після того, як досягнуто безпомилковості, можна досягти подальшого покращення швидкості проходження. Майже всі випробувані показують у фазі научіння "відкати": результати 3-ї - 5-ї спроб гірші за перші спроби. Це явище можна пояснити зниженою концентрацією, переходом від короткочасної пам'яті до середньотривалої пам'яті або досі невідомими чинниками.
Для складнішого лабіринту фаза научіння, звісно, довша (щонайменше 20 проходжень на кривій помилок): крива научіння спадає менш стрімко. Дзеркальний лабіринт засвоюється швидше, ніж оригінальний лабіринт. Це напевно не пояснюється тим, що в мозку створюється дзеркальне відображення засвоєного. Під час першої спроби пройти лабіринт випробуваний має більше труднощів, ніж під час другої спроби - він мусить навчитися, "як навчатися лабіринту".
Правила безпеки
- Для цього досліду діють загальні правила безпечного експериментування на уроках природничих наук.
Теорія
Пальцевий лабіринт слугує для дослідження навчальної поведінки людини. Випробуваний із зав'язаними очима має знайти фломастером шлях до мети в прорізах пальцевого лабіринту.
Коли випробуваний хоче знайти шлях через лабіринт, він спершу захоче скласти собі уявлення про лабіринт. Якщо ж це неможливо, випробуваний мусить знайти шлях систематичним випробовуванням ("спроби і помилки").
У першій спробі часто обираються хибні шляхи. Під час наступних спроб неухильно зменшується як кількість хибних спроб, так і час, доки значення кількості та довжини шляху не стануть сталими.
Обладнання
| Позиція | Обладнання | Артикул | Кількість |
|---|---|---|---|
| 1 | Пальцевий лабіринт | 65990-00 | 1 |
| 2 | Секундомір, цифровий, 24 години, 1/ 100 с та 1 с | 24025-00 | 1 |
Складання та виконання
Складання та виконання - частина 1
Складання та виконання
- Пальцевий лабіринт має лишатися прихованим, доки очі випробуваного не зав'язані пов'язкою або окулярами з непрозорими лінзами.
- Далі пластину лабіринту кладуть на стіл перед випробуваним так, щоб найпростіший лабіринт був унизу (див. мал. "Схема досліду" на слайді 2). Під пластину підкладають аркуш паперу. Для орієнтації випробуваному дозволено торкатися країв пластини лабіринту (але не самого лабіринту).
- Руку випробуваного, що тримає фломастер, експериментатор підводить до стартового отвору. Тепер випробуваний має знайти фломастером шлях крізь прорізи до мети, не торкаючись рукою пластини лабіринту.
- У першій частині досліду мета - зробити якомога менше помилок (заходів у глухі кути). Час досягнення кінця спершу не має значення.
Складання та виконання - частина 2
Складання та виконання
- Коли випробуваний досяг кінця, це відповідно обговорюють. Колір фломастера змінюють, папір, що лежить під пластиною, трохи зміщують, а руку випробуваного повертають до стартової точки.
- Процедуру повторюють, доки після кількох спроб випробуваний не пройде лабіринт без помилок.
- Папір під лабіринтом міняють приблизно після 5 проходжень. Окремі спроби нумерують для подальшого опрацювання.
Схема досліду
Складання та виконання - частина 3
Складання та виконання
- У другій частині досліду випробуваний має спробувати пройти лабіринт за найкоротший час, при цьому помилки не враховують. Оскільки випробуваний уже знайомий із лабіринтом, пластину лабіринту перевертають так, щоб кінець тепер став стартом. Умови досліду, крім часу, ті самі, що й для першої частини. Проходження повторюють, доки час проходження вже не вдається зменшити.
- Для порівняння обидві частини досліду виконують також із різними випробуваними (які ніколи не бачили лабіринту). Другий, складніший лабіринт на пластині слід так само перевірити в той самий спосіб.
- Якщо часу достатньо, кілька дослідів можна виконати з перевернутим лабіринтом за однакових умов і з тим самим випробуваним.
Протокол
Завдання 1
Питання
Завдання 2
Питання
Завдання 3
Питання